Слава Тобі Дух світлий, чистий, як присутність БОГа у мені тією справедливістю і гідністю при волі дій з відповідальністю у тих чеснотах, які несуть радість і щастя життя з доброти і любові у всіх думках, словах і діях.

З думки родяться слова,

з думки і мова зв’язна,

думкою в минуле повертаємо ми,

думками ширяємо у майбутті.

 

А думки є лиш тоді,

коли ми є живі.

То де ж знаходяться вони

у нашому великому тілі?

 

Думки у нашій голові

рояться, наче, бджоли у вуллі

і кожна думка впорядкованою є

тими словами, які вимовляємо.

 

Бо і звичайна біль думку родить,

бо й емоції радості у нас

з побаченого, почутого, відчутого

засвідчують про її наявність.

 

То ж бо вона й поза тілом корінці має

і по всій Землі і в космосі ширяє…

Ось така невидима вона, а вона,

як і все у тілі має продукувача.

 

Мозок збирає форми, факти і події,

мозок має здатність аналізувати,

він і відповіді готує всі і саме такі,

яких ми його ж навчили…

 

Мозок підбирає і слова для думки,

але ж і слова у світі мови

носять віртуальний зміст,

носять візуальний образ у собі.

 

Тож, яку б ми не взяли

систему, орган в тілі,

то прояв їх дій

має функції окремі.

 

То мабуть і думка має в тілі

орган певний, чи й систему,

де мають образи себе і Всесвіту

здатність проявлятися у слові.

 

Хто ж придумав комбінат такий

самодостатній і у всьому довершений

у цьому тілі, яке має назву чоловік

і функціонує мільярди літ.

 

Та все ж я прошу друзі вас:

дайте відповідь мені, неуку,

чого війн і негативу у нас

так багато на континентах всіх

при здатності міркувати,

щоб словами мир будувати?