ISBN: 978-966-416-461-7
Рік: 2016

Перегляди: 1581

  / 0
- +  

Опис

Написано

Запрошуємо читати цю книгу всіх, щоб знати і мати можливості бачити дорожні знаки на шляху, який називається життям. Це шанс реалізувати себе, як індивідуума. Маємо велику надію на Вас, читачу, у творенні позитивних енергій після прочитання для засіву на теренах України і у Всесвіті щастя, радості, любові, миру, злагоди і доброти. А далі … воля Ваша.

Ці писані слова спрямовані Сущим саме Вам, і перш за все вам. Не залучаємо при читанні в це інших - їх слово, їх думки, їх оцінку, їх інтонацію. А якщо вам здається, що це теж до вас не відноситься, тоді це відноситься до вас без сумніву і абсолютно. Завжди, коли вам хочеться зробити для себе виняток, будьте обережні. Бо все, що добре, то воно не усвідомлює саме себе, воно невинне; його слід пізнавати уважніше.

Кожне слово в цій книзі, здавалося б, всього лише носій інформації, але можливо, носій вже нового смислу. Ось чому ми просимо читати дуже уважно. Бо від цього залежить повнота розуміння сенсу цих слів. Пізнаючи смисл слів, але в підсумку будьте готові відмовитися від будь якого сенсу. Тоді ваша цілісність і заявить про себе і ви відкинете ці слова і цю книгу.

 

Праця написана для пізнання смислу життя конкретною людиною сьогодні для людства, а майбутнім поколінням для усвідомлення як частинки істини і за частинку нашого і їх життя-буття. Сама істина життя стара как світ, але її багатогранність манить нас і сьогодні до пізнання своєї суті, а також нашого місця у Всесвіті і його ролі в нашому житті. Це поклик-запрошення нас відгукнутися.

Достеменно відомо, що слова не можуть навчити — вчить нас тільки життя через наше їх сприйняття і відчуття їх наповненості тим змістом, який нам подобається. Але слова виконують подібну функцію в житті людей, як гроші, тобто допомогають обміну різних видів енергії. Вони допомогають спілкуватися людям і в цьому їх основне призначення. Людство навчилось розуміти певні дії по одинаковому смисловому наповненню, по одинакових проявах давати цим діям, предметам назви. І ці назви допомогають людям спілкуватися. І все таки перед нами книга слів, неординарних слів, і зараз ми готовимось їх про­читати... Слів, які неймовірно расширюють наші можливості і формують нові, позитивні переконання; формують впевненість у можливість вміти впливати на наш спосіб життя.

Забудемо поради та відповіді, якщо ми хочемо знайти спосіб поставити своє питання про сенс життя. Тільки тоді ми зрозуміємо відповідь. Ми так оточені відповідями, що в цій плутанині майже неможливо знайти справжнє запитання. А справжнє запитання - це ключ. Ми не даємо вам ніякої відповіді. Якщо ви прийшли до нас за відповіддю, то звернулися не за адресою. Ми не даємо жодних методів, способів усвідомлення і розуміння. Ці слова можуть викликати в вас спрагу до пізнання, а далі все піде само собою. Книга не є вчення з благоустрою життя читаючого, а це запрошення до участі, це натяк на таємницю, що у нас є цілісне внутрішнє духовне, яке кличе і збуджує нас до пізнання.

Ви можете утверджуватися в тому, що тут прочитаєте і для цього є два можливих варіанти: або ви були переконані нашими доводами, то це не стане вашим пізнанням; або ви побачили істинність того, що тут написано як факт всередині себе, тобто вони були вже в вас і якщо ви усвідомлюєте, що так воно і є всередині вас, то це знання проходить процес утвердження та довіри. Ми не постачаємо вам ніяких знань - ми просто не випадковий передавач. Ми є необхідні одне одному. Навпаки, коли ви читаєте, то відбувається саме переживання і уже як досвід. 

Ми усвідомлені того, що раз почавши про щось писати, то ми відразу потрапляємо в систему логіки викладу, правил написання та відповідно в світ ідеології, або теології. Про такі речі не можна говорити, бо розповісти неможливо, навчити неможливо. Тільки особисто сприймати і усвідомлювати. Не вдаючись до лекцій, а тільки пишемо в тишині і, усвідомлюючи неможливість донесення Знань і розуміючи, що тоді ми не досягли б вас. То наше мовчання не було б зрозуміле, а те, що сталося спілкування при читанні дає можливість дечому увійти в ваше серце, в вашу душу, в ваше життя-буття. Не звертайте занадто багато уваги на те, що написано; не надто концентруйтеся в запам'ятовуванні, а відчувайте між рядків, між пропозицій. І не дарма в перших книгах ми просили читати повільно і лише по кілька сторінок. По-перше, багато ум не міг прийняти і він пручався, по-друге, у нас з'являється можливість робити проміжки в яких ми можемо жити особистим життям, а не з рядків книги. І коли у вас зародиться почуття знайомості тексту і своє більш повне і глибоке розуміння, то це явне мовчання-читання між рядків. Так відбувається довільно з кожним, якщо ми не напружені в читанні. Удачі вам! 

Для пізнання життя, для осмисленості життя людина весь час в пошуках можливості поговорити. І таким співрозмовником є ця книга. Так цей співрозмовник мовчить, не чує наших одобрень, не чує наших заперечень. І якщо Ви вже відкрили цю книгу і читаєте ці слова, які направлені особисто Вам, то це вже є те зерня, що побудило Вас до пошуку, до пізнання, як свідчення того, що Вас не злякала сама назва книги і не зрозуміле заповнення обкладинки і сама невідомість автора. Автор Ви і всі живущі люди тепер, і які жили до нас. Упорядник цих слів підписав книгу синонімом, щоб залишити авторство всім і шануванням до такого старішого автора, як людство і творящі енергії Всесвіту.

Тема доволі складна в написанні із-за форми викладення в монолозі, бо сама розмова з Сущим має відбуватися в бесіді. Ми говоримо – він мовчить. Ми говоримо своїм умом і своїм досвідом, а він нам відповідає відчуттями і запрошує до сприйняття. Саме так сформовані і названі перші книги «Молитва, або розмова двох» і « Розмова двох», які і написані в заголовку, як запрошення до бесіди. Однак, коли Вам невідомі певні слова, чи тема, яку зустрічаємо в деякому абзаці чи розділі, то більш повніше розкриття Ви знайдете при прочитанні всіх книг. Ми не у кожній книзі могли в повному об’ємі показати змістовне наповнення думки через небажання повторюваності із книги в книгу, бо тема одна, а визначень багато із-за багатогранності нашого ж життя. Для полегшення сприйняття ми і застосували притчі, вірші, анекдоти; і не тільки для полегшення, а для можливості більш глибшого і в тонкощах розуміння тексту монолога. Цілком звичайною видається розмова чи написання книги (хоча і цього не всі навчені до певної міри і не всі мають до цього талант) про любов, про пригоди, про свої історії з життя – успіхи і невдачі. Однак нам відкрилися можливості подивитися на життя з позицій істинних.

Однак тема розвитку Розуму і підготовка до усвідомлення Умом цих повчальних Знань, як свідчить практика життя полягає в малочитаємості таких книг із-за того, що ця тема як би втручається в особисте життя, торкається сокровенного, яке ми намагаємося у своїй пристрасті заховати від інших, не розуміючи, що цим робимо шкоду своєму єству. І природа такого відношення до даної теми в тому, що Ми, наше Его, наш суспільний Ум позиціонуємо себе, як спеціаліста у всіх життєвих ситуаціях. Звісно, на певних етапах життя, виходячи з отриманої ситуації, певного життєвого досвіду, ми намагаємося дещо змінити у своєму житті, поміняти долю, навіть не усвідомлюючи того, що спонукало нас до цього. Так ми всі хочемо щасливого життя, більш удосконаленого, справедливого, багатшого наповнення у всіх його проявах практично з дитячих років і тільки пізнавши мудрість усвідомлення своїх можливостей, своїх пізнань духовного, то ми і можемо якісно змінювати наше життя. Багато мудрого написано у святих книгах, у звичайних життєвих книгах, багато мудрого є в наших розмовах, у звичайних і незвичайних підказках з оточуючого середовища і тільки з часом ми навчимося це приймати в життя. Мудрості і зваженості бажаємо у Вашому житті!

Ми в книгах-дослідженнях не даємо готових відповідей і цим, даючи читачеві можливість самому знайти відповідь. Ми тут пропонуємо можливі методи, способи, мотив для пошуку себе, як джерела духовного і як споживача духовного. Шукаймо і дерзаймо!

Книга написана для всіх і уклінно просимо після прочитання передавайте іншим для прочитання. І просимо підходити до розуміння тексту, як до свого, бо автор є тільки інструмент при написанні. Такі прохання дуже аргументовані, бо ми знаємо, що, ігноруючи такі підказки і легковажна відмова від прийняття цих знань людством, вже не вперше приводило до зникнення цивілізацій на нашій планеті. Давайте разом вчитися жити в злагоді з собі подібними, Природою і Всесвітом. Захочете - добре. Не захочете - теж добре. Ми бажаємо всім, всім, всім щастя, любові, миру, злагоди, добра і достатку !!!, бо бачимо потребу в них майже кожного.

Ви продовжуєте читати цю книгу теж не випадково, вона направлена Вам Сущим для прочитання, розуміння і сприйняття на прохання Вашої Душі, а якщо ум проявляє незадоволення, проявляючи в нас втому, роздратованість, тимчасову незгоду, то тільки розуміння того, що це для нас прислано цю книгу і ми маємо її прочитати до кінця і тільки таке усвідомлення зможе його умиротворити. Можливо не цей абзац потрібен зараз, а він знаходиться в середині, чи в кінці книги, або ці знання знадобляться тоді, можливо через роки, коли ми не матимемо цієї книги біля себе. Вона вже є духовним нашим провідником по життю, а з метою утвердження в довірі, бо ми зразу ж згадуємо, чи були подібні ситуації в нашому житті, а потім і згадуватимемо про ці рядки, які підтвердять деякі життєві нюанси в майбутньому і таким способом ми набуваємо новий життєвий досвід. Так ми починаємо розуміти, що цю книгу ми захочемо прочитати декілька разів і в цьому стані порадимо прочитати своїм друзям, колегам. Вам захочеться в такому стані поділитися навіть своїм досвідом, відчуттями як своїми – і це є правдою і це буде по чесному.

Ця книга - це те, що відкрилося нам на цьому короткому шляху життя і якщо ці слова зачепили струни Вашої Душі, то нам приємно від цього подвійно. Але спочатку вони окрилили нас, а потім настав період гіркоти пізнання, бо реальне життя потребує додаткової енергії для розуміння природи людського життя-буття, яка відкрилася нам своїм різнобарв’ям. І що характерно, що повернутися до старого розуміння життя і попереднього способу життя вже неможливо, бо побачений, відчутий шлях пізнання є шлях в одну сторону, який веде до Сущого. Ми так чи інакше йдемо до нього, але дане пізнання є автострада для відчуття швидкості наближення з безліччю природних краєвидів і місць для відпочинку, праці та ігор. І сміливо беріть від життя все, що Вам сподобається на цій автостраді. У підсумку народжується відчуття небажання повертатися до колишнього способу життя.

В таких нас, які живуть пристрасно з вірою в краще життя сьогоднішнє, чи життя загробне, зароджуються ідеї його реалізації і вони починають ці ідеї реалізовувати, зважуючи обставини, аналізуючи можливості, але часто густо появляються проблеми. Проблеми не складно вирішувати, коли знаєш причини, які породили їх. Однак, коли ми їх не бачимо, чи не чуємо, навіть коли вони в нас під носом, як та люлька, то тут нічим не зарадиш. А порада така: заспокоймося і озирнімося і побачимо, чи почуємо підказку, як вирішити проблеми. Про це і написана дана книга. Ми щасливі, що у нас появилась така можливість: нести людям всього світу цю філософію радості, мудрості і духов­ності, яка була дарована нам в стані творчого натхнення і написана для передачі всім.

На перших порах ми не зможемо уникнути спротиву в собі і мнимо-уявного спротиву від інших, але зразу ж при читанні книги, відчувши приплив енергії і побачивши, що життя змінюється в кращу сторону і це буде тим стартом від якого ви вже не відмовитеся – душа прийме ваші дії – і це основне.

Хоча наш ум почне продукувати хвилювання, ознаки невпевненості і роздратування аж до такої степені, що у вас появиться бажання закинути цю книгу подалі, чи позбутись її у вигляді подарунку комусь – і це теж буде прекрасно. Якщо ви відчули щось таке, то тепер знаєте, що десь в середині у вас є сильний спротив, який перешкоджає вашим змінам в житті, яких ви вже захотіли. Виходить, що одна наша частина в уособленні Душі, Совісті і Справедливості хоче всією вашою Душою і всією своєю Любовю таких змін, а інша в уособленні життєвого досвіду, суспільних настанов і ума чинитиме спротив.

Заспокойтеся, чи з часом заспокоїтеся і прийде до вас розуміння того, що ця книга попала вам не випадково, чи не випадково ви її подарували в своїй гарячці друзям, щоб потім у спокої була можливість знову її прочитати. Бо жити красиво і щасливо нікому не заборониш, а тут є шанс на творення (созиданіє) такого життя для себе і рідних, і коллег, і сусідів своєю присутністю – тільки нікому не розказуйте і нікого не навчайте. Зробіть перерву після прочитання перший раз, хай заспокояться розбурхані емоції і поговоріть самі з собою. Не поспішайте, ввійдіть в стан спокою і бажання відродиться. Бо хто не хоче легше жити, мати улюблене заняття і мати час для реалізації творчих задумів. Ви таких бачите?...

 

Сьогоднішній виклик усьому людству такий - відгукнутися людині, як істоті свідомості і розуміючій виклик, як такий, що проявляє себе, як загальна системна криза самого людства, що нині загрожує самому нашому існуванню: будь кому окремо чи людства в цілому, але в першу чергу загрожує виживанню планети, бо тоді питання про людину не буде.

Психологічно людина не готова усвідомити, що будь яка регіональна війна, будь яке локальне пошкодження екосистеми Природи отруює всю планету, весь Всесвіт і ми, як особистість, не маємо шансів залишитися живими, але наш усвідомлений ум дає нам такий шанс, і разом з тим, він може допомагати людині фізично виживати і може усвідомити джерело життя і цим зміцнити нашу Сутність в продовженні життя на Землі. Є життя, буде ум, буде тіло. Виходячи з таких міркувань, то такий шанс збереження життя є у кожного і кожен може внести свою лепту в продовження життя. А може бути, що такий наш ум не у відповіді за збереження життя і не у відповіді за Джерело енергії життя, тоді йому нема чого втрачати.

Значна частина населення Землі розуміє, що людство стоїть перед ультимативним вибором: або розвиватися, або загинути. Дана книга просить цими словами почути себе, знайдіть себе і побачите шляхи порятунку, візьміть всього себе з тілом, умом і душею, бо будинок може загорітися і ми зможемо врятуватися і врятувати свою поклажу - адже під час пожежі, що ми ще можемо взяти? А якщо загориться планета - то куди бігти? Не біжимо від себе, а шукаємо рятівника в собі - він там. Пам'ятайте це! Знайте це! Просимо, починайте з себе!

Радує те, що кількість таких людей зростає, хоча і є поки що їх мале число, і, на щастя, зростає число духовних подвижників, які досягають тієї точки, де вони знаходять силу вирватися з полону успадкованих від суспільства шаблонів і стереотипів, соціальних установок і принципів, дотримання яких продовжує утримувати людство в лещатах безперервних страждань. Радує поява такої літератури в інтернетвиданнях, і, що найголовніше, народжуються такі індивіди, які світлом своїх душ освітлюють царство земного пекла, невігластво суспільних відносин і множать добролюбіє, щастя, злагоду, як в середовищі людства, так і в середовищі Всесвіту.


Коментарі   

#2 Lyudmila Rentyuk 03.10.2019, 07:24
Так, Друже Сергію, Ваші слова означають, що треба прорости в своєму призначенні, навчити себе заново відчувати давно забутий смак свободи ДУХУ, просто БУТИ, творити достойне життя, бо світ змінюється, проявляє своє тяжіння на кожного з нас. І все менше залишається шляхів, куди бігти? Бо сенси... такі очевидні іноді тануть на очах і втрачають свою цінність... Але ж залишиться тільки живе, те, в чому живе ВОЛЯ ТВОРЦЯ? Оживити віру в диво і при цьому не дозволити собі розслабитися в очікуванні цього дива непросто... Як знайти золоту середину? Адже дива даються людині в нагороду... Де наша воля? Де ВОЛЯ ТВОРЦЯ? Як оживити його світлом своє життя? Як повернутись в центр свого життя і взяти відповідальність за щоденний вибір, за високий сенс свого ДУХУ? Ці питання я задала собі, перечитуючи Ваші мудрі слова, що йдуть від джерельної чистоти Вашого серця... І це світло, промені життєдайні, що пробиваються крізь колір життя. Слова Ваші, як паросток ніжний в душу... Як єдине полотно ЖИТТЯ.
Цитата
#1 Anna 01.09.2019, 12:52
Дійсно, пливе життя днями і роками, та чогось ми про це кажем, що цей плин є лиш мить. Бо саме такими його і відчуваєм . Мабуть, помолсті своїх добрих і милосердних справ у роках життя , які уже спливли.
Цитата