Доброго дня вам, люди і всьому, хто життям присутній на Землі і у цій Цілісності всесвітній, то так і у своїй окремості своєю частинкою, яка олицетворяє БОГа-життя. Ми маємо знати всі, що життя єдина святиня на Землі і у Всесвіті, яка творить ці живодайні енергії святі. Над цим поміркуймо всі.

Звертаюся до вас, сестри і брати, у тій нашій множинності дитини-Творця-святого Духа, якими ми фактично присутні і цим заявляємо, що здатні рухатися-ходити, здатні трошки міркувати, трошки себе у цій триєдиності проявляти, творячи енергії позитивні на Землі і в Небесах на втіху нашому Творцю-святому Духу, який і є наш Батько-Отець при житті.

В цій книзі розкриваються деякі сторони психічного стану людини і, можливо, комусь пригодяться деякі слова, думки для пізнання себе і світу при підготовці до змін, які полегшать прийняти ці древні знання для стяжання Духа святого, для застосування їх при творенні цих світлих позитивних енергій з усвідомленням і любов’ю.

Тут також розкриваються деякі методи і способи по облаштуванню свого життя так, щоб умиротворення в собі і зі світом були основою земного щастя.

Хай щастить Вам, люди, в пошуках таких!

Для цього і потрібно шукати той путь до відновлення в собі давно забутих істин, які є фундаментом гармонійних взаємин.

Можливо ця цивілізація і не відновить, і не збереже ці якості духовні при житті, та все ж окремі зуміють зберегти в собі цю мудрість, цю міць святого Духа в якостях життя для наступної цивілізації.

Тяжко бути духівником для тих, хто хоче змінити світ. Хоча в спільноті постійно появляються такі і один із них, син БОГа, син Отця-Творця-святого Духа був і є Іісус Христос. Не витримав цього тягаря він фізично, та Духом святим його життя в ці три роки активних дій енергіями любові, все ж зумів внести і залишити  більше ніж на два тисячоліття в пам’яті людській той духовний потенціал, який є і понині орієнтиром для багатьох тих, хто шукає путь, хто його знайшов, щоб при житті ввійти в океан Творця-святого Духа. Це наш діючий Всесвіт, який по Великому Замислу Творця позитивними енергіями життя ми маємо прийняти умом, всім серцем і Душею при житті з тією відповідальністю за долю Всесвіту і долю кожного в окремості.

Таке розуміння і відчуття, як потреби спонукало і нас до написання цієї книги. Мотивацією і поштовхом до таких дій був приклад життя і діяльність Іісуса Христоса, а вже змога, енергетична допомога, Знання ішли від святого Духа.

Так має бути.

Важко тепер людям усвідомити цей стан кожним у собі і, тим більше, в спільноті в цілому, а ще важче пізнаючи прийняти для дій. Сьогодні ми не маємо кожен у собі достатньо тих позитивних енергій, про які так влучно озвучив у своєму посланні святий Кукша Одеський: “Стяжаймо Духа святого!” Саме малість в нас цих енергій  і є тією умовою, що в нас на планеті майже нема святих духівників, які б змогли очистити всю спільноту від скверни і настановити до творіння якостей життя. Досить багато є зневірених, бо сьогодні нанесено багато бруду канонами і тлумаченнями того, що залишилося від початку створення світу, як і того, що залишив після себе Іісус Христос і інші сподвижники святого Духа. Іісус не заперечив єдинобожжя, та хотів зберегти цю якість духовну в середовищі людськім, яка б регулювала взаємини між людьми на тих позитивних енергіях, які собою вміщала у собі ця прекрасна якість – це була і є Любов свята.

Хай це тимчасове забуття істин життя не знаходить місця в серцях людей, та ці енергії все ж присутніми є в окремих носіях справедливості, щирості, доброти і любові. Хай укріпляться вони в стяжанні  і хай багато долучиться. Це тимчасовий спад Духовності проявлений зменшенням позитивних енергій у світі і водночас активним наповненням людьми негативними енергіями себе і просторів. Хай не лякає нікого такий стан, бо енергії Душі вічні, бо Духом святим живляться вони.

Таке попущення святим Богом-Духом святим, таке духовне наше падіння є лиш для трезвіння умів. Тому сприймаймо все це, в чому ми перебуваємо – в цій духовній, політичній, соціальній, економічній, кризах, в цих планетарних змінах світоглядів, в цьому страху, в цій зростаючій зневірі і байдужості, в передчуттях грандіозних бід, як і їх закінчення. Все буде так, як і мало бути. Просте спасіння в замках, бункерах не дочасне, бо благовірних Дух святий спасе серед бурі океанічної. Він і саме такі понесуть якості життя у новий світ.

Йдімо за такими!

Наша мета є в дослідженні духовності  і тих умов, якими можна вміло змінити світогляд людини на цих теренах, та і на всій планеті. Бо вона умова для змін поведінки в діяльності людини.

У наш час потоків інформацій, в час доволі вільного пересування людей на планеті, як і цей діалоговий опус допоможе декому знайти свій путь до свідомого розуміння своєї ролі у всезагальному Житті і прийняття всіх, як сестер і братів  у цьому позитивному розвитку і духовному зростанні.

Думаємо, що такий стан окремої людини подібний поведінкою у всій людській спільноті на цій прекрасній планеті.

В такому стані легше бачити зміни цілісності життя.

Тому у цій і попередній книзі “ПІЗНАЙ СЕБЕ” ми свідомо  розкриваємо істинну суть Знань і їх джерел, а також частково розповідаємо про путі, як до них прийти своїми пізнаннями у щоденному Житті.

Та щоб вчити пізнавати духовний світ людини і всесвіту, хоча б в малесенькому

об’ємі, то ми маємо знати мову, психіку сьогоднішньої пристрасної людини і на їх базизі предметного засвоєння почати похід до усвідомлення себе, як особистості, як індивідуума, як істоти, прийнявшої в своє життя свідоме розуміння свого покликання на Землю і розуміння

своєї ролі у Всесвіті. Навчаймося особисто сприймати і відчувати свої потреби, потреби інших учасників цих життєвих енергій, з якими людині доводиться стикатися і навчаймося приймати їх у своє життя усвідомлено.

Писане нами неминуче різноманітне, бо направляється до різних рівнів самоусвідомлення у прийнятті. Не протиріччя це, бо шлях у кожного свій по рядках цієї книги і кожним візьметься з неї те, що йому призначене. Духовне береться тільки те і тільки в тій якості і кількості в якому є потреба потенційного читача, чи слухача. То тільки в миру береться прозапас, а то і побільше.

Цю БИЛИНУ пишемо ми для сучасників і тих, хто буде іще живим, щоб діяти зуміли і зрозуміли  те, як цей народ український пройде життями всі означені роки й літа і запрошуємо до посильної участі у відновленні святої істини ЖИТТЯ.

Хай кожна буква в слові і рядку несе кожному Благодать святу і окрилює у днях святих на літа, щоб з дій наших любов ішла і доброта!!!

Нами написано чимало книг на цю тематику, та і в світі є чимало таких, які всім життям хочуть донести в людське буття через їх уми ці істинні джерела енергетичні, на яких  тримається Всесвіт і людство зокрема. Вони і навчають того, як можна бути творцем свого життя і жити в радості і щасті; навчають того, як ростити духовні якості у своїх дітях кожним, то так і в собі; навчають  того, як створювати сім’ї, як шукати  свій творчий потенціал, чим і як займатися у житті, будучи зайнятим працею, будучи в сім’ї, в гостях, в дорозі, чи на відпочинку; навчають того, як сприймати проблеми, негаразди, болі тіла і страждання душі; навчають того, як будувати свої життя, щоб не було в житті болей, хвороб, проблем; навчають того, як бути добрим; навчають  того, як навчитися радіти життю, як бути замилуваним ним, як любити себе, інших і світ.

Тому ми дякуємо таким вчителям, які є духівниками по суті і пишуть отак книги, поширюють розповіді, ведуть такий спосіб життя самі, чим є прикладом у навчанні, працюють з любов’ю у собі і цим творять енергетичні джерела для інших. Саме вони свого часу долучилися до пошуку таких істин життя. Багато з таким талантом любити, творити якості життя приходять у світ, та батьки, суспільство змінюють їх, скеровуючи на інші дороги, на якісь надумані цінності… А основне то є ЖИТТЯ і радість в нім, щоб кожен зміг мати можливості доброту творити з радістю і любов’ю у собі, щоб іншим ці енергії позитивні ніс.

БОГ – це є ЖИТТЯ! Яка це істина проста і ми життям на нього так подібні, бо життя – це рух, це творчість постійна  і кожен порух думки, тіла, рук є як нова квітка на безкрайнім полі, яке ми всі життям назвали. Бо воно у всьому: в нас без виміру меж і росте, буяє, ніби коренів не має. Є корені невидимі у кожному житті мурахи-букашки, людини, рослині, у сонечку й хмарині.

Долучаймося усі до творення благодатного життя, то і Всесвіт прийме усіх у свою колибель. Ось основне покликання людини сюди, на цій Землі.

Ми знаємо і ви знаєте всі, що легко все таки добрі справи робити. Та інколи це не просто й легко. Тож, чи задумувалися хоча би інколи ми, що творячи доброту, то цими енергіями позитивними наповнюємо простори-світи і що їх прийняти можуть тисячі. Думали. Прекрасно! Не думали, то тепер прикриймо книгу рукою і поміркуймо головою…

То тут проявляться в ту ж мить різноманітні думки і постають найскоріше в уяві вчорашні дії злі – у лицемірстві, осудах, гніві… Хай так і є, то це шанс очистити себе, а по факту це засвідчує, що ми в цілому такими є. Якими? Напевне злими. Хай цей черв’як точить ум день, чи два, а спокою нема. Тоді подумаймо на самоті – для чого ми тоді лицемірили, яка потреба в таких діях була?; для чого осуджували ми когось? Можливо ми егоїст і себе вищим і хитрішим вважали до цих пір?; то чого ж ми гнівалися тоді на щось, чи когось? Що спричинило цю емоцію гніву? Гнів – це біль і звільнитися від неї не просто, бо на ній виростає бажання ума – мститися. Тож помста – це страшна дія, навіть, в думці. В гніві ми губимо усе святе у собі, бо він не дає спокою Душі й уму. Поміркували і відповідь знаходиться завжди. Складніше спом’янути такі дії свої злі з далекої минувшини. Та і тут розрада є і в інших абзацах підказку отримаєте.

Тому то доброта має енергії ті, які здатні розбудити в кожному байдужому істинне – бажання жити і жити в благодаті.

Це є процес очищення себе і цим ми відкриваємо серце-душу і цією дією готові ми  приймати Благодать життя свої. Тоді нам відкриються умом і хороші справи свої. Тут, звісно, ми порадіємо за себе. Цей стан мотивуватиме нас для налаштування доброту творити.

З хорошим почином! В добру путь по сторінках, а потім і в житті, щоб кожна дія собою несла енергії щастя тобі і в сім’ю!

Ми не будемо давати нових порад. Вони вже є в цих книгах. Хоча їх суть для кожного по всій планеті полягає в тому, щоб мріями відкрити енергетичні канали в собі для молитви, тоді ми зуміємо побачити, відчути те, що ми вийшли при житті на початок того духовного путі, по якому практично всі приходять до святого Духа. Почати хід, почати усвідомлені дії ми маємо з процедури духовного очищення і свідомо долучатися у всьому до творення позитивних енергій, навчаючись жити по справедливості, по совісті, щиро, творячи доброту і любов. Тоді ми такі і відкриваємося, тоді ми усвідомлюємо це відкриття тими змінами нашої поведінки в різноманітних ситуаціях. Божественне в нашому житті посідає основу при прийнятті навіть простих рішень. Ми частіше говоримо: “Слава Тобі, Боже!”, “Святий Боже!”, “Дякую, Тобі, святий Дух!” в різних життєвих ситуаціях. Окремі з таких приймуть ці відкриття, цей доступ до всесвітніх Знань, як широту і глибину пізнавань, як широту цього духовного путі, як проявлені збільшені можливості, як зрілу відповідальність за себе і за оточуюче середовище.

Так, як основна маса людства сприймає Божественний прояв, як святого БОГа з любов’ю і з довірою, як прийняття святого Духа, як сприйняття Ягве, Іісуса Христоса, Кришни, Будди, як сприйняття Аллаха…., щоб настановляли вони нас до правильних дій; щоб були, як обереги наші духовні, як милостиві помічники при потребі; щоб відчувати їх поєднаність з нашими життями Всесвітніх енергій з нами через Душу. Так, через Душу, як своєрідний біочіп з програмою життя в нашому тілі, як приймач (прийняття) потрібних знань, тих емоцій, тих підказок до дій кожної миті. Кожна мить і визначає той постійний зв'язок Творця з нами. Нам лиш потрібно навчитися налаштовувати своє єство на ці Божественні радіохвилі, на ці потоки позитивних енергій. Ми лиш приймач, та скільком ми здатні дати можливість почути Божий глас.

Таке розуміння є потребою для невіруючих, які є зневіреними, байдужими, які вважають давнішні книги про ЖИТТЯ, як щось архаїчне і вже не пояснює нових умов в цю епоху розвитку механіки, автоматики, медицини і інших течій, які суттєво змінили в молодих людей їх світобачення. Наші предки назвали цілісне всеоб’ємне життя БОГом в якому є світлий (святий)Дух і темний Дух, а дух по суті й змісту в цьому слові означає рух, рух світлих, позитивних енергій. В давнину й не було визначення руху, як руху енергій, а посилали в бажаннях: “З Богом-Духом святим!”, як благословіння в подорож, як надію на поміч всесвітніх енергій перед початком будь якої роботи.

Тому ми так часто застосовуємо поперемінно в тексті книги з того розуміння і прийняття, що релігійних традицій багато, а Творець для всього і зокрема для людства один для всіх. Він дихнув і ці енергії життя проявилися з глини чоловіком. Суть одна, та тлумачень багато. Та  саме дії визначають ту повноту молитви (дослівно розмову двох) і саме розмова закінчується діями – великими, чи малими, та саме дія дає остаточний результат і ту повноту при постійному зв’язку нашого єства з позитивними енергіями Всесвіту.

Нам інколи дорікають, що пишемо про одне й те саме – про справедливість, доброту, щирість, любов. Так є і багато про це пишуть інші, та ми пишемо про ці якості життя, бо бачимо їх багатогранність і кожну грань описуємо так, щоб цими знаннями наповнювати змогли спраглі уми і душі, хочемо поділитися своїм досвідом прийняття цих Знань кожним при житті. Повторюваність є і не судіть мене за це з позиції вимог до вмілого письменника. Ми повторюємося з любові до цих слів і дій з них, бо на них тримається життя. Ви ж не будете дорікати тим, хто кожен день дякує за їжу, воду, кожен день бажає доброго дня, спокійної ночі. Це ж добре, що є такі, то порадіймо за них і самі будьмо такими. Це ж так просто, а скільки приємного вони несуть у дні.

Даруймо людям радість!

Любімо це життя всіма фібрами тіла і душі!

Окремо скажемо дорікаючим, чи тим, кого стривожила, розгнівила якась думка в книзі для розуміння цієї ситуації, то це такий є стан читача – він має в собі ці схильності діяти по цих неприйнятних для нього проявів. Бунтує не Душа, бунтує ум, коли слово, а не дія дратує, чи тривожить. Тільки дія спонукає до думки – для чого це автор і цей писар ці слова помістили в книгу? – і такому приходить відповідь при пошуках-дослідженнях в інших розділах. Певні думки, ніби суперечать суті книги, та вони тут присутні, як фон, як те, що мішає нам знайти себе; як те, що є перешкодою в пізнанні Цілісності Життя і всього Великого Промислу Творця. Ми маємо розуміти, що одна, чи дві думки не можуть відмінити весь текст книги, вони не є визначальними і автором внесені для повноти розуміння складнощів взаємовідносин між людьми.

Прийнявший думку, зрозумівший помилковість свою, почне змінювати своє життя на краще. Це мудре рішення. Бо ми мало знаємо себе, мало знаємо свої можливості і не розуміємо того перекосу, тієї усталеної думки, яка все ж є дієвою у нашому суспільному житті, що нас вчить жити суспільство, що нас вчать жити батьки. Добре було би, щоб вчили батьки саме цих якостей життя. Та, зазвичай, батьки вчать того, чого навчає суспільство і державні інституції – заробляти гроші, змагатися в досягненні цілей-мети, обманювати, лицемірити, заздрити, осуджувати… а це дії негативні і вони привносять у наші життя болячки в тіло і проблеми, негаразди в сім’ю і в життя. Ми, нібито, рівні, коли дивимося і беремо за еталон життя ті методи і способи, які пропонує це суспільство гласно, чи то побічно. Нас вчать жити так, як живуть інші, але життя розвивається по природніх потребах людини і по можливостях кожного в окремості. Ми маємо витримувати ту позицію, що ми в спільноті, як і в природі живемо для інших: для батьків, для дітей і творимо енергії для інших, поширюючи їх в простори і у Всесвіт. Інші учасники життя діють саме так, окрім людини. Вона, ніби, цар природи.

Скажемо ні, бо ми теж лиш частинка цієї природи і теж вносимо частину енергій життя для її цілісного і розвиваючого енергетичного простору. Кожен у цій ніші життя має своє призначення, має певну місію, має своє покликання і цим завжди має можливість відчувати затребуваність себе суспільством і Всесвітом. Це хороші відчуття і саме вони мотивують нас на хороші дії і на пізнання себе.

Цю істину ми маємо розуміти так, що наше бачення кожного і світу є відображення нашого життєвого багажу, наших можливостей, нашої характеристики. Інші в нашій поведінці бачать себе. Таке сприйняття оточуючих дає правильний висновок – ми не хочемо жити так, як живуть інші, а це по факту саме ми так живемо і тому, якщо ми хочемо кращого життя і маємо мету і мрії жити краще, то це і є путь істинний, путь змін у собі і у своїй поведінці. Ось такі ази ми лишаємо вам, друзі, цими розмірковуваннями.

Дякуємо й вам, любий читачу, коли ця книга є розгорнутою у ваших руках! Хай щастя буде з вами щодня протягом життя, а ви любіте його. Воно потребує і вартує нашої любові і доброти.

Прочитай, любий читачу, саме сторінку ту, на якій Дух святий зупинив руку твою…

З шаною Сергій Миколин